Україна без бар'єрів

Україна без бар'єрів у серіалі «Безбар’єрна грамотність»

Міністерство культури та інформаційної політики України реалізує інформаційну кампанію «Україна без бар'єрів». Цей проєкт покликаний популяризувати у суспільстві культуру безбар’єрності як філософію гідності та прийняття. Його ключова мета - підвищення обізнаності маломобільних груп населення про свої права та можливості їх реалізації, а також забезпечення толерантного ставлення до таких груп з боку суспільства.

За ініціативи Першої леді України Олени Зеленської в рамках кампанії створений освітній серіал «Безбар’єрна грамотність». Над ним працювала велика команда - Міністерство цифрової трансформації України, Національне агентство України з питань державної служби, громадська організація «Безбар’єрність», представники громадянського суспільства та експерти з доступності за підтримки ПРООН «Права людини для України». Автори прагнуть ознайомити громадян з темою безбар’єрності та долучити їх до просування цінностей інклюзії та різноманіття. За кожною серією стрічки стоять особисті історії у подоланні бар’єрів, життєвий шлях та досвід людей, які змогли сказати «ні» бар’єрам, світогляд людей, які це розуміють і вміють будувати інший доступний світ довкола.

Серіал «Безбар’єрна грамотність» розміщено на порталі «Дія.Цифрова освіта»

ДОВІДНИК БЕЗБАР’ЄРНОСТІ: БАР’ЄРИ, ЯКІ ІСНУЮТЬ У СУСПІЛЬСТВІ

Бар’єри – це ті перепони, які заважають різним людям отримати доступ до можливостей, і через це не дають їм повністю реалізувати свій потенціал. Дуже часто бар’єри створюють самі люди внаслідок незнання, стереотипів та упереджень. Через це виникає неправильний та незручний дизайн, дискримінаційні процедури і негативне ставлення.

Бар’єри можуть проявлятися по-різному. Наприклад, фізичні – це ті, що перешкоджають пересуванню у просторі: круті сходинки, відсутність ліфтів та пандусів як альтернативи, високі пороги й тротуари тощо.

Бувають бар’єри інформаційні. На жаль, сьогодні дуже маленький відсоток інформації подається з урахуванням того, що її сприйматимуть різні люди (наприклад, із порушеннями зору чи слуху). Брак коректної інформації теж можна віднести до цієї категорії.

До психологічних бар’єрів можна зарахувати якраз негативне ставлення, яке часто формується через страхи, упередження та стереотипи. Наприклад, із відкриттям інклюзивних класів серед батьків поширився страх, що більше уваги буде приділятися дитині з особливими освітніми потребами, тоді як інші діти будуть нею обділені. Хоча підстав для таких страхів і не було – вчитель користується спеціальною методикою викладання, яка враховує потреби різних учнів. Психологічні бар’єри бувають і внутрішніми. Зокрема, вони досить поширені серед літніх людей, які залишили ринок праці. Без звичної роботи, яка була джерелом мотивації та спілкування, людина стикається з низкою психологічних труднощів: відчуттям пригніченості, покинутості, самотності, які можуть переходити у депресію та апатію.

Економічні бар’єри стосуються ситуацій, коли людині відмовляють у працевлаштуванні через упереджене ставлення: наприклад, що людина якогось конкретного віку не впорається з певною роботою. Хоча насправді страхи та побоювання працедавця не мають жодного стосунку до компетенцій кандидата. Також економічні бар’єри – це ще й про брак коштів на такі базові речі, як одяг, побутові товари, комунальні послуги чи навіть їжу. З такими бар’єрами може зіткнутися будь-хто, хто опинився в складній фінансовій ситуації або не може знайти роботу, джерело заробітку.

Крім того, існують інституційні бар’єри, коли закони, нормативні документи та послуги не завжди враховують потреби різних людей або ж узагалі обмежують право доступу. Наприклад, до 2017 року для жінок в Україні наказом № 256 МОЗ, який дістався нам у спадок від Радянського Союзу, були заборонені більше 450 професій. Фактично цей наказ забирав у жінок свободу вибирати собі будь-яку професію і ставив їх у нерівне становище із чоловіками.

Більше про бар’єри та їх усунення на всіх рівнях читайте в Довіднику безбар’єрності, створеному за ініціативою першої леді Олени Зеленської у співпраці з громадськими організаціями, правозахисниками, психологами, батьками, які виховують дітей з інвалідністю, українськими та міжнародними експертами.

Безперешкодний доступ у закладах освіти Тур'є-Реметівської ТГ

Заклади загальної середньої освіти

Мокрянська початкова школа Тур’є-Реметівської сільської ради Ужгородського району

Симкович

Марія Михайлівна

с. Мокра, вул. Центральна, 68,
індекс 89230

(03145)76-6-40,

shkola.mokra@gmail.com

Фото тут

Турицька гімназія Тур’є-Реметівської сільської ради Ужгородського району

Бабущак Михайло Михайлович

с. Туриця,